Дата оновлення: 29.05.2023
У тому, що багато співробітників частину робочого часу використовують не за призначенням, можна переконатися з результатів досліджень, присвячених цьому питанню. Візьмемо, наприклад, дослідження компанії Appleton Mayer : ”Інтернет-користувачі: використання інтернету в особистих цілях співробітниками українських компаній“. Як показали результати дослідження, 69% співробітників українських компаній щодня використовують корпоративний доступ до інтернету в особистих цілях. І тільки 7% – виключно для роботи.
Тому не дивно, що більшість керівників Компаній вдається до використання сервісу для обліку робочого часу працівників за комп’ютером і отримання об’єктивної оцінки ефективності їх роботи.
Законність використання систем обліку робочого часу працівників
Згідно статей 30, 139 КЗпП України в основні обов’язки працівника входить:
- виконувати доручену працівнику роботу особисто і не передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством;
- працювати чесно і сумлінно;
- своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця;
- додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці;
- дбайливо ставитися до майна роботодавця.
Оскільки робочий комп’ютер – це зазвичай власність Компанії, і роботодавця зокрема, то працівник не має права користуватися ним, а також програмами, електронною поштою в особистих цілях.
Якщо ж така потреба все-таки виникає, працівник повинен узгодити свої дії з роботодавцем.
Використання Yaware.TimeTracker не суперечить Кодексу законів про працю України. Мета установки сервісу – контроль роботодавцем дотримання працівниками своїх трудових обов’язків, а не збір їх персональних даних або інформації про приватне життя.
Згідно статті 29 КЗпП України:
До початку роботи роботодавець зобов’язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про:
1) місце роботи (інформація про роботодавця, у тому числі його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов’язаний виконувати працівник (посада та перелік посадових обов’язків), дату початку виконання роботи;
2) визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами;
3) права та обов’язки, умови праці;
4) наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також про право на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору – під підпис;
5) правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, а також про положення колективного договору (у разі його укладення);
6) проходження інструктажу з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони;
7) організацію професійного навчання працівників (якщо таке навчання передбачено);
8) тривалість щорічної відпустки, умови та розмір оплати праці;
9) процедуру та встановлені цим Кодексом строки попередження про припинення трудового договору, яких повинні дотримуватися працівник і роботодавець.
При укладенні трудового договору про дистанційну роботу роботодавець забезпечує виконання пунктів 1, 3, 5, 7-9 частини першої цієї статті та у разі потреби надає працівникові необхідні для виконання роботи обладнання та засоби, а також рекомендації щодо роботи з ними. Інформування може здійснюватися у формі дистанційного інструктажу або шляхом проведення навчання безпечним методам роботи на конкретному технічному засобі. У трудовому договорі за згодою сторін можуть передбачатися додаткові умови щодо безпеки праці.
Ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами роботодавця щодо їхніх прав та обов’язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронних комунікаційних мереж з накладенням удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису. У трудовому договорі за згодою сторін можуть передбачатися альтернативні способи ознайомлення працівника, крім інформації, визначеної пунктом 4 частини першої цієї статті, що доводиться до відома працівників у порядку, встановленому цією статтею.
Отже, за попереднього письмового інформування працівників (наприклад, наявність Наказу у Компанії про використання системи обліку робочого часу, наявність відповідних пунктів про використання системи обліку робочого часу у Правилах внутрішнього трудового розпорядку Компанії, наявність відповідних пунктів про використання системи обліку робочого часу у додатках до трудових договорів з працівниками Компанії, тощо), щоб уникнути витоку конфіденційної інформації, а також для контролю продуктивності використання робочого часу роботодавець може перевіряти зміст листування персоналу, а також список ресурсів, якими користуються співробітники в робочий час.
Згідно статті 40 КЗпП України, систематичне використання працівником робочого комп’ютера в особистих цілях, якщо це вважається порушенням без поважних причин обов’язків, покладених на працівника трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення, може бути підставою для роботодавця розірвати трудовий договір з працівником, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір.
Крім нецільового використання робочого обладнання, співробітники дуже часто порушують трудову дисципліну. Запізнення, затяжні перерви і передчасні відходи додому – все цього негативно позначається на показниках ефективності всієї Компанії.
Згідно статей 140 та 141 КЗпП України:
Трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю. У необхідних випадках заходи дисциплінарного впливу застосовуються стосовно окремих несумлінних працівників.
Роботодавець повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, здійснювати заходи щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню), уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.
Згідно ст.142 КЗпП України:
Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням роботодавця і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил. У деяких галузях економіки України для окремих категорій працівників діють статути і положення про дисципліну.
Використання Yaware.TimeTracker дозволить роботодавцю своєчасно виявити “порушників” трудової дисципліни і, грунтуючись на об’єктивних даних, вимагати від працівників дотримання робочого графіка або відпрацювання недопрацьованих годин.
З повним текстом Кодексу законів про працю України можна ознайомитися тут.
Отже, можливість використання додаткових засобів контролю робочого процесу, в тому числі і Yaware.TimeTracker, рекомендується включити в Наказ у Компанії про використання системи обліку робочого часу, наявність відповідних пунктів про використання системи обліку робочого часу у Правилах внутрішнього трудового розпорядку Компанії, наявність відповідних пунктів про використання системи обліку робочого часу у додатках до трудових договорів з працівниками Компанії, тощо. Це дозволить уникнути претензій з боку персоналу і зберегти лояльне ставлення до Компанії.